Мурашина кислота каністра 12.5 кг (10л) Німеччина

1. Загальна характеристика 

1.1. Мурашина кислота (НСООН, СН2О2), молекул'яна маса 46,03, щільність 1,2126 г/см3, безбарвна рідина з різким запахом, температура кипіння 100,8 °C, температура плавлення 8,4 С. 
1.2. Для оброблення бджіл, уражених варроатозом, застосовується технічна мурашина кислота марки А (вищий і перший сорт) і марки В, ГОСТ 1706-78, а також мурашина кислота ЧДА (чиста для аналізу), ГОСТ 5848-73 в концентрації 86,5%—99,7%. Випаровування кислоти в ульї має бути приблизно 10 мл/добу. 

2. Порядок застосування

2.1. Мурашину кислоту для лікування бджіл у разі варроатози застосовують за температури навколишнього повітря від 14 до 25 °C у весняну пору (після масового обльоту бджіл) і в літньому сезоні (після відкачування меду). 
2.2. Мурашину кислоту поміщають у бджолині сім'ї навесні двічі з інтервалом у 12 днів терміном на 3-5 днів, а восени одноразово на 3-5 днів. 
2.3. Під час оброблення бджолиних сімей мурахиною кислотою верхні льотки в вулицях мають бути відкриті. 
2.4. Мурашину кислоту застосовують у поліетиленових пакетах розміром 20 X 30 см. у плоских флаконах із діаметром шийки приблизно 2 см або поліетиленових побутових кришках діаметром 9 см. 
2.4.1. У пакети вкладають 2-3 картонні пластини розміром 15 X 25 см, завтовшки 3-5 мм і вливають у них 30-50 мл мурахичної кислоти. Після вбирання пластинами всієї кислоти, пакет закривають, двічі перегинаючи його верхній край. Перед застосуванням у пакетах роблять 1-3 отвори (залежно від сили сім'ї) діаметром 1,5 см потім їх поміщають зверху на складанки отворами вниз і ближче до задньої стінки уля. Під пакет підкладають дві дерев'яні рамки. 
2.4.2. У флаконі наливають 30-50 мл мурахиної кислоти, вставляють у них кручені марлеві фіти завтовшки, що відповідає діаметру шийки. Довжина фітиля має бути на 3-5 см більша висота флакона. Фітиль просочують кислотою через занурення його пінцетом у флакон. Один кінець фітиля витягають назовні та розкручують над шийкою. Флакон підвішують до верхнього бруска порожньої рамки та розміщують збоку гнізда. 
2.4.3. Порожнину поліетиленову побутову кришку ставлять у у керамі на зітормки, наливають у неї 30 мл мурашиної кислоти та накривають картоном розміром 10 X 10 см. 
2.5. Оброблення бджолиних сімей проводять у такий спосіб. З улямівка знімають кришку, утеплювальну подушку, полотнік і забарвлюють бджіл димом із диму. Заправлений мурашиною кислотою пакет, флакон або кришку поміщають у кермі, як зазначено в пунктах 2.4.1., 2.4.2., 2.4.3., потім на зіторамки кладуть полотні, утеплюють і закривають улей. 
2.6. Мед, отриманий від бджолиних сімей, які пройшли оброблення, використовують у їжу без обмежень. 

3. Заходи безпеки

3.1. Під час роботи з мурашиною кислотою необхідно дотримуватися запобіжних заходів: до роботи допускаються особи, які пройшли спеціальний інструктаж; оброблення бджіл проводять у халатах, прогумованих фартухах, гумових рукавичках, окулярах і респіраторах; розфасування проводять у витяжній шафі або на відкритому повітрі; уникайте потрапляння препарату на шкіру, одяг і в очі; після роботи спецодягу потрібно зняти, руки й обличчя ретельно вимити, рот прополоскати водою. 
3.2. У разі потрапляння мурахиної кислоти на шкіру її негайно змивають великою кількістю холодної води, а потім водою з милом. 
3.2.1. У разі отруєння мурахиною кислотою необхідно провести рясне промивання шлунка водою, прийняти всередину яєчний білок або слизові відвари, негайно звернутися до лікаря (вводять камфару, ізотонічний розчин хлориду натрію, внутрішньовенно — 10 мл 10% хлористого кальцію); протипоказані блювотні засоби.